Культура

Поль Лафарг, зять Карла Маркса

Святий Фома Аквінський, як і Кампанелла, був домініканцем і, хоча він відзначався меншою брутальністю і примітивізмом, ніж інші отці церкви, казав, проте: «Жінка — це бур’ян, який швидко виростає. Вона — недосконале створіння, homo imperfectus, тіло її швидше досягає повного розвитку лише через те, що воно нижчої якості, і природа докладає до нього менше зусиль… Жінки створені для того, щоб скорятися перед своїм господарем і володарем, якого сама природа призначила панувати, наділивши його більшою фізичною силою».

Кампанелла, знаходячись, очевидячки, під впливом св. Фоми, в своєму вірші «Про красу» каже: «Пропорційність членів, сила, спритність, квітучий колір обличчя, граціозні рухи і жести — все це зумовлює досконалу фізичну красу. Бог дав чоловікові більше цих якостей, ніж жінці, тому він гарніший на вигляд і його кохають більше, ніж він сам кохає».

Кампанелла, мабуть, не часто мав змогу на дозвіллі спостерігати мешканців сонячного царства, інакше він побачив би, що вільна жінка, котра звикла до тих самих вправ, що і чоловік, обдарована природою не менше за нього. Грецькі скульптори, кращі цінителі у цій галузі, надавали Аполлону, богу краси, жіночі форми.

(Поль Лафарг. Про естетику і літературну критику. К. 1977)

Це перше видання творів Лафарга (1842-1911) та окремих уривків з його праць українською мовою. Оригінальний мислитель — цей Поль Лафарг, зять Карла Маркса, який разом із дружиною Лаурою 26 листопада 1911 покінчив життя самогубством. Частково цей крок зробив через розчарування від мізерности впливу соціалістичних ідей на робітничі маси, частково — через небажання старіти і аби не стати тягарем для інших.

Його трактування міфу про Прометея, що знайшов свій вияв у боротьбі матріархату з патріархатом; про початки романтичної літератури; про романи Золя є глибокими, аналітичними й посутніми. Вони і сьогодні залишаються актуальними. Що ще раз доказує всю умовність набування знань без осмислення їхніх результатів і карбування досвіду попередніх поколінь для подальшого розвитку світоглядно-естетичних ідей…

Євген Баран

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *