Розбудова Помісної Церкви – це тривалий і складний процес, який вимагає мудрості, зваженості та терпіння. Але водночас твердості й наполегливості. І все це – з вірою в Бога і надією на Його допомогу та спрямування на вірний шлях. Багатьом би хотілося, щоби всі проблеми та питання, зокрема і церковні, були вирішені в одну мить. Але так не буває. Від каменю, закладеного в основу, до завершення будівлі – довгий шлях і тривала праця.
Сьогодні ми заклали один з наріжних каменів у міцну основу Помісної Церкви, зробили вагомий крок для повернення української молитви до нашої національної святині – Печерської Лаври.
Розумію емоції багатьох. Хтось радіє так, ніби всі питання вже вирішені. Але багато питань справді 
потребують відповідей та рішень. Хтось обурюється, бо хоче, щоби все вже було розв’язане. Але не варто применшувати значення того, що відбулося – сьогодні Українська Лавра справді набула суб’єктності, хоча поки що вона – як новонароджене немовля.
В тому, як поступово зростає усвідомлення важливості духовної безпеки, я бачу руку Божу. І хоча вороги України сьогодні намагаються спровокувати збурення, але як і дотепер, вони не матимуть успіху.
МИРНО, СПОКІЙНО, впевнено ми пройдемо цей шлях. І в святині нашого народу нарешті зазвучить щоденна молитва рідною мовою – за перемогу, за справедливий мир, за вигнання російських агресорів та за добро для України.
Тож зберігаймо спокій та працюймо далі. Бо з нами – правда, з нами Бог, а це означає, що добра справа, в якій сьогодні зроблено вагомий крок, неодмінно довершиться духовною перемогою для Церкви і України.
Митрополит Епіфаній
