Ці коротенькі розмірковування лише для тих, хто чомусь переймається Шевченківською премією та складом однойменного комітету.
Була така Національна Експертна Комісія з питань захисту суспільної моралі (НЕК). Та, яка забороняла фільми жахів, заборонила була книжку Олеся Уляненка, українські кліпи та зовнішню рекламу трусів.
Я багато писав про цю гі*но-структуру, ще більше давав коментарів.
І якось мене одна журналістка питає: «Пане Андрію, а, може, НЕК потрібен, просто там люди не ті? А чому б вам не виправити ситуацію? Вам і Сергієві Жадану, наприклад? Увійдіть до складу НЕКу — і там все поміняється на краще».
Я пояснив приблизно так: «Якщо я і Сергій Жадан станемо своїми ногами в гі*но — гі*но від того трояндами не запахне і зі смаком повидла не стане».
З Шевченківським комітетом те саме.
От аби ще хтось видавав довідки, що людині не потрібна ані Шевченківська премія, ані відзнака різних там «Книг року» — я б таку довідку взяв.
Андрій Кокотюха
