Культура

ПриТОЛОЧений віхоть

Оно, Михайло Слабошпицький «Протирає дзеркало», а псевдоакадемік-українофоб Толочко і далі гне свій старечий поперек та протирає московські чоботи…

В останньому номері московської «Литературной газеты» опубліковано гидотне інтерв’ю з цим нашим псевдоакадеміком-українофобом. Суть інтерв’ю — туга за московською імперією і советським її минулим.

Вліз псевдоакадемік і в письменницьке середовище: понаписував, нібито Лесю Мудрак виключено зі Спілки письменників і нібито з ним, із Толочком, дружив Борис Олійник…

Мене особисто Борис Ілліч пошепки застерігав, щоб я тримався подалі від цього колаборанта, який танцює не в бік України…

А щодо «Литгазеты», то вона цілковито перетворилася, отже, на віхоть, яким протирають лобове скло путлеровської політики…

Вміщено у цьому інтерв’ю і групове фото письменників, серед яких пізнаються Борис Олійник, Леонід Горлач, Михайло Шевченко, Валерій Гужва, Олександр Стусенко, Ігор Павлюк, смертний аз і ще хтось (Галина Тарасюк чомусь не потрапила в цей кадр)…

На фото ми стоїмо біля входу в Музей Бориса Пастернака нібито 21 лютого 2014 року (так підписано в газеті). Насправді ж було це 18 лютого. А опинилися ми там за ініціативи Фонду культури Бориса Олійника, щоб відзначити в Москві 200-ліття Тараса Шевченка.

На такий захід я і мої колеги готові були їхати хоча б у саме пекло… А тоді відзначали 200-ліття Шевченка в клубі Будинку творчості підмосковного Передєлкіно, через що й відвідували тамтешні квартири-музеї Пастернака, Чуковського, побували на їхніх могилах і т. д.

Коли ж стало відомо, що 18 лютого почався розстріл Майдану гідності, Борис дав команду перервати відрядження і їхати до Києва. Наступного дня, тобто 19 лютого, нічним потягом Москва-Київ усі ми й вирушили додому. Вранці 20-го ми вже були в Києві. Отже, 21 лютого не могли бути в Передєлкіно…

Але московський приТОЛОЧений віхоть є віхоть…
Що ти йому будеш доводити….

Михайло Наєнко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.