Культура

Рано вранці, такого ж липня…

Смерть не брала Хема. За своє життя він здолав сибірську виразку, малярію, рак шкіри, пневмонію, діабет. Він вижив у двох страшних авіатрощах, не сконав попри розрив нирки, його не доконав ні гепатит, ні розрив селезінки, ні перелом основи черепа… Розплющений позвонок зрісся, і коли решта з таким діагнозом лишаються паралізованими, Хем продовжував ходити і навіть намагався бігати.

Він щодня протягом багатьох років випивав літр рому і віскі, а вино, яким запивав серйозні напої, просто не брав до уваги. Але, врешті-решт, власноруч вкоротив собі віку!

Мати Ернеста довела його батька до самогубства постійними виснажливими сварками. А потім уже Хема бомбардувала листами, які він здебільшого кидав у вогонь, не відкриваючи, бо знав: там тисячі полум’яних рядків мерзоти про нього і його батька…

Одного разу вона надіслала йому посилку, де серед решти різноманітних речей була і стара, з двома люфами, рушниця. То була улюблена рушниця його батька — Vincenzo Bernardelli, з якої, власне, він і застрілився.

Чверть віку по тому Хем також скористався тією рушницею…

Рано вранці, такого ж липня, але 2 числа у 1961 році, доки дружина спала, Ернест спустився до вестибюлю свого будинку в Айдахо, дістав із шафи ту саму батькову рушницю і спустив гачок…

Останні дні його напосідала глибока депресія, загострена параноєю, ніби за ним скрізь нишпорять. Йому здавалося, що за ним назирці ходять агенти ФБР, а в помешканнях, де він буває, напхано «жучків», його телефони прослуховують, листування перечитують, банківські рахунки відслідковують…

Він часто сприймав випадкових перехожих за агентів спецслужб…

Ернест Хемінгуей переніс 11 психотерапевтичних електрошоків. Після одного з них зателефонував товаришу і повідомив, що навіть в клініці, в палаті, де він лікується, стоять «жучки». Всі розуміли, що то маячня, але нікому не вдалося переконати Хема в протилежному.

Минули десятиліття.
Згідно закону про свободу інформації до ФБР було надіслано офіційний запит стосовно Хемінгуея. Відповідь: спецслужби слідкували, «жучки» були, прослуховування велося завжди і повсюди… Його в чомусь там запідозрили щодо Куби…

No big deal, really.
Прослуховування було насправді навіть в психіатричній клініці, звідки він телефонував товаришу, аби повідомити про те…

Андрій Данилов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *