Культура Суспільство

Рецепти Андрія Ворона

«Я не вдаюся до шампунів, кремів, одеколонів, – зізнавався він, – зате не відмовляю собі в парильні. Зліпив із глини велику піч. Палю гілки, листя, живицю. Коли це вигорить, влізаю у черінь, лягаю на дерев’яну решітку. Парячись, обтираюся кукурудзяною крупою і віхтями сіна. Гарно розм’якшує кості, чистить шкіру і вимиває з тіла нечисту сіль. Після того добре натертися медом із кислотою, відібраною від мурах».

Сіль споживати до міри. Але добре тримати її там, де живеш і спиш. Усе життя під моїм ліжком, де узголів’я, лежить торбинка сірої солі. Добре дихається і гарні сни. Кожне зело, яке плекала твоя рука, вдвічі поживніше, ніж куплене. Я радію їм, як дітям. І вони це чують. Рослинка вгадує, чого нам бракує, і дає нам це.

Була в нього приповідка: «Полюбиш воду – полюбиш себе». Тому що вода тебе оздоровить, укріпить, обновить, зробить самому собі приємнішим. Зранку, до молитви і миття, випивав півлітрову кварту чистої води. Коротко молився. Споживав ложку лляної оливи, щоб «змастити легені». Якщо був погожий ранок, занурювався в озеро. Або омивався з кадуба, давав тілові висохнути без рушника. Доки готувався сніданок, з’їдав кислувате яблуко. Сніданок був щільним, ситним, аби дати організмові знак, що буде довгий і плідний день…

Якщо споживати щодня сім потрав – жменю ягід, морквину, ложку насіння льону, мисочку квашенини, кількоро горіхів, яблуко, три зубці часнику, – то час смакування ними доточиться до твого віку. Розсіл (сік квашеної капусти) – найдоступніші ліки від цукрового діабету, хвороб печінки, шлунка, підшлункової залози, нервової системи. Він підстьобне ці органи до роботи і оживить усе тіло.

Я не відмовляюся від яєць. Це – «золото в шкарлупі» (від домашніх курей). Яйця їм м’якозвареними або сирими. Але не часто. Коли відчуєте, що організм швидко втомлюється, що вас усе дратує, робота, як кажуть, із рук валиться – це означає: треба вживати моркву двічі-тричі на день. Бажано з олійкою і медом. Так відновите сили.

Якщо слабне і випадає волосся, це не просто так. Мабуть, хвора підшлункова залоза. А якщо нездорова ще й щитовидна залоза, то ви скоро облисієте. Почніть вживати якнайбільше насіння кропу. Від цього підшлункова залоза запрацює добре. Саме волосся можна укріпити самшитом і зеленим плющем. Відварюйте гілочки й листя і ополіскуйте голову, втираючи легенько в шкіру відвар вічнозелених кущів. А волосся добре мити з домашнім яйцем. Для жирного волосся краще білок, а для сухого – жовток. І теж втирати у шкіру голови. Волосся буде густим, довгим і лискучим, як той плющ.

Якщо болять суглоби і поперек. Дві столові ложки подрібнених гілочок верби та стільки ж бузку (чи кори з них) перемішуємо, додаємо одну столову ложку лаврового листя і заливаємо 0,5 л горілки. Настоюється три тижні. Тоді додаємо 50 г камфорного спирту і одну червону перчину. Цим натирати хворі місця.

Кожен овоч у міру стиглості вкидай у пивниці в посудину з водою, нехай там кисне і наброджує молодильну силу. А зрілі плоди-падалиці та ягоди суши на горищі, а потім вари з них узвари. Взимі це врятує тебе від слабості і простуди. Чоловікові після 50-ти років узвар із груші-дички пити якнайчастіше.

Не забувайте про горіхи. Горіх схожий на мозок наш. У ньому сила для мозку. І сила чоловіча. Добре щодня вживати горіхової олійки чайну ложечку. Ще краще – оливкової, як це роблять греки.

Пити спиртне в малій мірі можна, але користі з цього ніякої. А втрат і клопоту може бути багато. Найрозумніше чинить той, який майже не п’є. Найгірше чинить той, хто п’є рідко, але багато водночас. Великі дози спиртного руйнують. Якщо пити, то що? Горілка збуджує кров, туманить розум і відбирає сили. Пиво в’ялить мозок і довго бродить у тілі. Вино в невеликій кількості звеселяє серце і гріє тіло. Спиртне до 12 години – на ганьбу, після 20-ї – на шкоду. До 30 років краще не пити взагалі. У похилому віці з розумом можна дозволяти собі келишок. Не так шкідливо пити, як пиячити. Серед моєї рідні не було п’яниць. А все завдяки моїй бабі. Вона навчила жінок, як із цим боротися. Сушила квіти хризантеми, сікла, дрібно товкла і настоювала на горілці, яку давала пити чоловікам. Після того вони або взагалі не пили, або пили дуже мало.

Мій відпочинок – це зміна занять. Нерви відпочивають, коли трудяться руки. Тіло відновлює сили, коли працює голова. І навпаки. Сплю на твердій постелі. Під головою маленька подушка, набита пахучим сіном – кмин, чебрець, материнка, м’ята, лаванда, товчена валеріана. Вкриваюся легкою солдатською ковдрою. Ніяких пухових перин. У пір’ї всіляка зараза водиться.

Не забувайте, що не вимитий після їди рот – це все одно, що невимита ложка. Хто любить масне, слід більше їсти редьки. Редькою також укріпите печінку, нирки, судини, волосся. Найкращими ліками є наш власний шлунковий сік. Якщо його достатньо, людина може їсти будь-що і організм працює як годинник, не знаючи хвороб. Стимулює виділення шлункового соку листя подорожника, кріп, фенхель, молочнокислі продукти, гриби, квашена капуста, риба, калган, полинова настоянка, трава-молодило і звичайна сіль. Саму їжу недосолюй, але після їди добре з’їсти щось солоне, хоча б невеликий шматочок оселедця.

Потерпаєш від високого тиску?! Не гріши! Не бреши! Не заздри! Не зраджуй!

Мирослав Дочинець
Із книги «Вік і лік. Рецепти на всяку оздоровчу потребу
від карпатського знатника Андрія Ворона»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.