За місяць-півтора вода з цієї річки повністю зникне — така доля усіх маленьких водойм Чернигівщини останні років двадцять. Русла річок, імена яких відомі з мапи Ґійома де Бопляна, наповнюються лише після сніжної зими. А між тим мальовнича річка Доч, яка вже у червні перетвориться на безбарвну канавку на глухівській трасі, це колишній адміністративний кордон Батуринської сотні та сотні Бахмацької.
Це особливі території Ніженського полку Гетьманщини, бо перша сотня — столична, а друга — така собі Конча-Заспа, де очільники козацької держави проводили міжнародні переговори (переважно у Бахмацькому замку).
Про річку Доч добре знають вчені, що досліджують минуле цього краю. Дехто йде так далеко, що припускає ґотське коріння її назви — укупі з річкою Остер та самим Черниговом (усі три імені відлунюють німецьким «остер» — східний, «дойч» — власне самоназва, «геренгоф» — панський маєток).
Цікаво, про що б сперечалися ці дивні люди, якби совєти вчасно зробили з усіх річок краю канали імени Лєніна? Власне, й робили. Частину русла річки Ромен так тепер і називають на південь від Бахмача – Міліорація…
Ростислав Мартинюк
