В час, коли вся Галичина (і не тільки) відзначає 125-ту річницю з дня народження Вільгельма фон Габсбурґа, а ми його знаємо як Василя Вишиваного, я взялася читати книжку, що вже два роки чекала свого часу на моїй «читальній» полиці.
Це роман Наталки Сняданко «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», який ще у 2017-му вийшов у Видавництві Старого Лева. Скажу відверто, такої книжки, яка була б одночасно і шедеврально написаною, і зібранням неймовірних бздурів, уже давно не зустрічала.
Це — загалом, одним реченням, щодо мого враження після прочитання. А далі — докладніше.
В основі роману лежить історія життя видатного військового та політичного діяча, ерцгерцога монаршого роду Габсбурґів — Вільгельма. Але авторка, мабуть, з великої любові і поваги до людини, що все своє життя присвятила боротьбі за українську національну ідею та, врешті, загинула за неї в катівнях НКВД, вирішила, хоча б на сторінках своєї книги, змінити його долю.
Тому в романі Василь Вишиваний, після того як у серпні 1948-го в лікарні лук’янівської в’язниці на його ім’я було виписано довідку про смерть, дивним чином залишається живим. Його подальше життя проходить в совєтському Львові, де він і помирає в 1985 році, доживши до дев’яноста літ.
Але книга не тільки про це.
Насправді це історія України (переважно Галичини) від часу початку правління цісаря Франца Йосифа і до наших днів. Ця історія написана на тлі життя п’яти поколінь (і реальних, і вигаданих) однієї родини, починаючи від батьків Вільгельма — Карла Стефана Габсбурга та Марії Терезії Тосканської, і закінчуючи його правнуком Олесем. Півтора століття проходять перед очима читача. І це неймовірно круто! Бо всі ці події, що змальовує авторка, справді дуже цікаві. І, безперечно, все описане в книжці, було в реальному житті.
Але очевидно, що не в житті родини Вільгельма. Хоча історія його роду теж реальна. Я, певно, вас вкрай заплутала. Скажу так, тут відбувається таке собі нашарування, коли на історію родини Вільгельма фон Габсбурґа нашаровується історія інших галицьких родин і все це подається в романі, як одна родинна сага.
Тобто все, що написано в книжці, десь, колись і з кимсь таки відбувалося. Але це однозначно не була одна родина, та ще й така, що бере початок від самих Габсбурґів.
Але навіть не в цьому полягає те, що на самому початку я назвала неймовірними бздурами. Справа в тім, що розповідь іде нелінійно, опис подій перескакує в різні часові проміжки позначені певними роками. Це якраз дуже цікавий прийом. Але все це супроводжується суцільними нестиковками в роках і подіях. І саме це мене найбільше нервувало протягом всього читання. Бо це підривало мою довіру і до інших подій, достовірність яких мені невідома.
Я не вірю в те, що редактор роману не помітив тих явних неспівпадінь подій з роками, чи навіть явно перекрученої хронології подій. Мені здається, це зумисний задум авторки, яким вона дає зрозуміти, що то — її власна фантазія.
Але, незважаючи на певні дивовижі, роман Наталі Сняданко — це надзвичайно сильна творча праця. Там стільки всього наміксовано, що читач точно знайде те, що йому більше до душі. Хтось — розповіді про життя, побут та звичаї монаршої родини, хтось — історію українського січового стрілецтва, хтось — замальовки життя міжвоєнного Львова, хтось — історію боротьби за українську державність, хтось — страшні події другої світової війни та післявоєнні поневіряння.
А ще тут є багато кохання (і не завжди традиційного), є про моду та львівських форцовщиків, є про музику та живопис, є навіть про психологію виховних процесів в сучасній школі. А ще книжка наче пронизана запахами галицької кухні та колоритом львівських кав’ярень.
Перед тим, як читати книгу, я чула окремі думки про те, що в романі авторка очорнила, чи якось не дуже гарно змалювала Василя Вишиваного. Запевняю вас: жодним чином добре ім‘я цього, не побоюся сказати — українського державотворця не було спаплюжено.
«Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» — це книга, яку, незважаючи ні на що, хочеться читати не відриваючись. І я тішуся, що саме історія життя Василя Вишиваного — австрійця за походженням та українця за духом, надихнула Наталю Сняданко написати такий дивний і неповторний роман.
Галина Новосад
