Що дуже гарно вміють робити у Москві — брехати та фальсифікувати історію. Тут вони чемпіони світу. Візьмемо «видатного російського вченого» Михайла Ломоносова. Хто не знає, що він першим у світі сформулював Закон збереження маси? Нас колись в есесесері цьому на уроках хімії вчили.
Нахабна брехня!
Закон збереження уперше було сформульовано ще в античні часи. А у новітній час — 1630 року Жаном Ре. Ломоносова брехливі московські пропагандисти зробили «автором» відкриття на підставі цитати з його листа Ейлеру, але те речення було лише перефразуванням. Сам Ломоносов ніколи не претендував на це відкриття.
Відомо також, що Ломоносов плідно «працював» у Києво-Могилянські академії. У радянські часи на її стінах навіть пам`ятну дошку встановили. З відповідним текстом, причому українською (із стилістичною помилкою, бо в українській нема «великий вчений», а є або «видатний», або «величний»). Аби ми вважали, що російський вчений тут навчав неграмотних українців різним наукам.
Насправді Ломоносов протягом 1734-1735 років у Києво-Могилянській академії НАВЧАВСЯ! Вивчав латину, філософію, твори античних авторів, історію. Бо ні у Москві, ні у Санкт-Петербурзі тоді не було гуманітарних навчальних закладів рівня Києво-Могилянки.
Врешті-решт, Ломоносов не є якимось видатним вченим. Це не Ейлер, не Лавуазьє, не Лагранж і тим паче не Ньютон. Російська імперія тих часів не мала власної академічної науки і головне — науковців. Філософи Феофан Прокопович, Іоанн Козлович, Федір Лопатинський, Стефан Яворський — українці. Астрономи — француз Жан Деліль та німець Християн фон Вінсгейм. Математики та фізики — швейцарці Даніель Бернуллі, Леонард Ейлер та німець Георг Крафт. Історію Росії (яка начебто від Київської Руси походить) на замовлення царів вигадало знамените німецьке «тріо» Міллер, Шльоцер і Байєр.
Ломоносов направду — учений середньої руки, заслуги якого не наукові, а передусім організаційні (заснування першої хімічної лабораторії, створення проекту Московського університету тощо), і його міф про «велич» — шо ліпити до стіни горбатого. Бо до початку ХІХ століття жодної видатної особистості у науці Росія не дала.
Ми, українці, на жаль, теж з об`єктивних причин пасли задніх у природничих та прикладних науках — спостерігався занепад після загарбання України Москвою, але не переймаємося з цього, бо таки мали видатних філософів Прокоповича та Сковороду; лінгвістів Зертис-Каменського та Лящевського; істориків Грабянку, Величка, Бантиш-Каменського тощо.
Але московським фальсифікаторам чешеться досі. Їм досі «величие» сниться. Тому не якийсь там італієць Марконі, а росіянин Попов є винахідником радіо. Не брати Райт першими здійснили політ на літаку, а росіянин Можайський на своєму «диві» з паровим двигуном. Не брати Могольфьє першими піднялися у повітря, а російський піддячий Крякутний, якого насправді не існувало в природі. Цілком вигадано московськими «істориками» і російського селянина Артамонова, що не завадило брехунам зробити з нього першого винахідника велосипеда. І якщо хто не знав, то росіянин Ползунов побудував свою парову машину раніше за знаменитого англійця Уатта…
Словом, Росія — батьківщина слонів. Вони вміють.
Питання, чому не вміємо ми? Не кажу про міфотворчість — сам намагаюся в міру своїх скромних сил боротися з історичними міфами. Але чому ми не «розкручуємо» реальних українських героїв — науковців, поетів, письменників?
Хто чув про Романа Ракушку-Романовського? А він є автором знаменитого Літопису Самовидця, писаного добірною українською мовою у той час, коли Петро І разом зі своїми боярами гульбенив у Лондоні, п`яними катаючись на тачках (вони тачок ніколи не бачили), розстрілювали картини з пістолів та справляли нужду просто на підлогу в орендованому у британського ботаніка Джона Евеліна будинку, підтираючись оксамитовими портьєрами…
P.S.
Цю книгу мусить мати кожен українець. Читати на сон прийдешній, а потім перечитувати. Не тому, що я маю честь бути її автором. В ній проаналізовано усю історію створення та розвитку Московського царства, показано усе те, що намагаються ховати московські пропагандисти і показано, чому ми насправді не «адиннарод». Книжка називається «Таємна історія Московії у портретах її володарів». Замовити за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com/2019/03/blog-post_16.html
Павло Бондаренко
