Олександр Сальников розповідає:
– … Місяць попрацював на гастролях з уславленим на ті часи Юрієм Богатіковим і далі не можу – якось нудно й примітивно… Кажу йому: «Юрію Йосиповичу, ви вибачте, але я, напевно, буду йти…»
– А шо такоє, шо тєбя нє устриваєт?! Дєньги єсть, гастролі харошиє…
— Нємножко музика нє моя…
– Нє понял. Какая музика? Ето ж я пою, а ти аккомпанируєш…
— Мені ця музика не подобається…
… Тепер би я стримався, а тоді молодість у носі свистіла…
Коли від’їздив, керівник тамтешній, він же і адміністратор, під 50 грамів «біленької» по секрету мені розказував. Каже, прийшов до нього Юрій Богатіков і жаліється: «Ти прєдставляєшь, какой-то музикантишка-трубач аккомпанируєт мнє и говорит, што моя музика єму нє нравится… Зали полниє людями, всєм нравится, а єму, ти прєдставляєшь, нєт. Во, фигня!»
