«Шевченко, секс, наркотики і рок-н-ролл» або Стрибок на голову

Зарясніло повідомленнями: «У столичному метро порізали портрети Шевченка», «На станції метро невідомий з ножем…», «Націоналіст порізав…». Йдеться про виставку «Квантовий стрибок Шевченка. Метро», експонати якої були днями попсовані.

Кажуть, вандалізм.
Я ніколи не був прихильником псування чогось оприлюдненого, але постривайте – а саме розміщення на станції метро цих страховидел не було хіба актом вандалізму?

Це ж усе одно, що якісь підлітки розмалювали б ті колони примітивними карикатурами. Кажу підлітки, бо «художній прийом» сотворення так званих портретів чисто інфантильний.

Пам’ятаєте?
У кожного, мабуть, були в шкільні роки такі спостереження: бере малий бевзь олівця (ручку, фломастер) і домальовує вуса на всьому, що під руку втрапить – на портретах у робочих зошитах, підручниках, книжках з бібліотеки…

Тут бачимо той самий «принцип», лише пізнаваною деталлю стають вуса Шевченка. Мазнув – і «нова якість». Переосмислення. Наближення і все, що хочете. Квантовий стрибок, одним словом.

Що ж дивуватись, коли ТАКИЙ Шевченко викликав ТАКУ реакцію: «Українофобію загортають у псевдомистецький пакунок. <…> Дегенерати геть втратили відчуття реальності. На одному з зображень Шевченка стилізовано під коханку Лейби Троцького – Фріду Кало. Тут він і вурдалак як у Бузини, і алкоголік, і навіть з гаслом «Секс, Наркотики, Рок-н-рол». Все це названо «Квантовий стрибок Шевченка», організовано (вдумайтесь!) Національним музеєм Тараса Шевченка спільно із корумпованими вибл*дками із КП «Київський метрополітен» (пише на ФБ Юрій Хорт 12 лютого).

Справді.
Дивно з метрополітену і дуже дивно з головного Музею Т. Шевченка.

Хоча…
В Музеї це вже не перший «стрибок». Ще в 2013 році там експонували карикатуру на поета: вусате дитя з дебільним обличчям, у підгузниках та з віночком на голові під назвою «Пророк України».

У Києві виставку закрили.
Мовляв, не вийшов діалог, то й не треба. Ми, кажуть музейники, повеземо її по Україні. У Вінницю, Львів, Житомир.

Цікаво, що думають про ці «стрибки» по українських містах у тамтешніх департаментах культури? Бо щодо Міністерства культури, питання, здається, риторичне. Нічого не думають.

Василь Портяк