Джойс — як негативний формат української журналістики. Не всієї. І це не лише про багатоповерхові питання, в кожному з яких два-три + відповідь, які позавчора прозвучали на прес-конференції президента. Подібним колеги-журналісти грішать давно.
Бо кожен приходить, аби висловитися. Показати себе та озвучити власну, єдино правильну, точку зору. А формат питання: “Ну ви ж зі мною згодні”. Питання, побудовані у формі складної мовної конструкції, нагадують колонку або допис у ФБ. Тут не голове — «що», головне — «як». Хворма, як казав Голохвастов.
А формотворчість — улюблений метод українців. Так ми приходимо до шкідливого впливу Джойса: важко для сприйняття, нема чіткої лінії, «каша» замість сюжету — але ж таке називають геніальним!!!
Ось чому важлива масова культура на власному матеріалі. Журналістика — її сегмент. А поки здебільшого все виглядає, мовби формат питань у Джойса запозичив Остап Українець. І він же всі ці кучеряві питання й склав.
Андрій Кокотюха
