Політика

Навіщо язик політику?

Преса — це саме і є той флюгер, що завжди заздалегідь вловлює, куди віє вітер. Гострі та дуже незручні запитання, особливо від зарубіжних журналістів, якраз продемонстрували, що вітер той вельми несприятливий, і сонце політичної карʼєри нашого нинішнього очільника держави поступово заходить за горизонт…

І незважаючи на те, що багатьом чесним вітчизняним журналістам, таким, як Бутусов, взагалі відмовили в акредитації, ті, хто потрапив, і які нібито ще вчора здавались толерантними, несподівано показали гострі зуби.

Браво оглядачці «Дзеркала тижня», яка змусила добре зайорзати дупу на провладному стільці! Відгуки в сьогоднішніх ранкових закордонних ЗМІ теж засвідчують падіння рейтингу українського президента. Як і відсутність чіткого бачення ним війни та відсутність у нього ідей щодо її завершення. А, ну да, ну да — мільйон дронів забабахаємо наступного року. Ну, три мільйони дерев ми вже посадили…

Якось видатний дипломат Талейран сказав, що язик політика — для того, щоб приховувати свої думки. Вчора язик продемонстрував протилежне. Порожнечу в голові, некомпетентність, хамство та панібратство…

Виявляється, рятує країну пʼятірка менеджерів ОП, на чолі з Наполеоном… Корупціонери — погані хлопці, але ж вони щось роблять хороше для країни… У нас Орбан — вже майже закадичний дружбан, він просто Віктор і з ним можна на «ти»…

А головнокомандувача, заздрість до якого так і пре, можна знецінити, обʼєднавши Валеру, Марʼяну, Фейсбук та селфі, і на цій ключовій ноті закінчити цю ганебну прес-конференцію…

Людмила Семенюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *