Культура

Шмарки довкола Висоцького

Зайшлося, з подачі мого однокурсника Василя Чепурного, про Володимира Висоцького (стаття «Взахльобані Висоцьким…»). Я вже говорив і повторюю — чоловік був хольоний і лєлєяний. Грав на Таганці (того ж таки Гамлєта). Знімався в кіно (достатньо одного Глєба Жеглова). Їздив-літав вільно «совком». Давав концерти — не тільки простому люду, а й номенклатурі — за «баснословниє» суми…

Уже три года в день по пять звонков:
Меня к себе зовут большие люди
Чтоб я им пел «Охоту на волков»…

Спокійно пересувався на власному «Мерсі», коли океан людей узагалі не чули-не бачили-не знали ШО ТАКЕ Є… Бував за кордоном. Франція… Америка…

А Стус тим часом, якого часто згадують принагідно, начебто на противагу (просто смішно порівнювати!) був не єдиний… Забитий міліційними чобітьми Василь Симоненко, 1963 рік. Убита Алла Горська, 1970. Убитий Іван Хоменко, 1968., з його розкішної сили драматичною поемою «Маруся Чурай»… Повішений у Києві, на Постишева (нині Мала Житомирська) Василь Діденко, 1990., «На долині туман упав» — то його слова…

Загнані Мареничі.
Нарешті — убитий у Львові геніяльний Володимир Івасюк.

А ще — сотні-сотні, тисячі українців (їх було найбільше!!!), що сиділи по таборах і відбували заслання. І саме українська, НАПРАВДУ, інтелігенція ламала хребет СССР. А не Висоцький чи Цой, чи Тальков, за всієї до них шани і поваги!

Вони робили СВОЄ!
Зреалізовували СЕБЕ. А в той же час Стефа Шабатура, Надія Світлична, Ірина Стасів-Калинець — творчі українські господині, так само — сиділи. А Оксана Мешко — три ходки на політичну зону зробила!!! І дуже талановиті книжки потому написала. Загалом 27 років таборів у неї.

Тому я й кажу, що Володимир Семенович, довкола якого нині стільки українських соплів порозмазували – лєлєяний руський бард, що працював і жив у дозволених межах. З українськими творчими дисидентськими реаліями це речі просто не порівнянні!!!

Тому не розумію і дивуюся — хоч не проти Висоцького — але довкола чого стільки умілітєльних шмарок?!

Олександр Сопронюк

P.S.
Дуже правильно і доречно написано про «казус Висоцького», який знову розбурхав і без того страшенно інфіковане російськими інформприводами, вкидами та мемами, інформаційне поле України.

Володимир Вятрович недарма назвав це явище «російськими щупальцями», які продовжують затягувати Україну в «русскій мір». І тут Вятрович абсолютно правий. Українцям слід нарешті вилікуватися від меншовартості та навчитися поважати своїх і своє українське, а не заглядати до рота російським імперцям і їх співцям.

Читаймо свою історію та шануймо своїх українських авторів, письменників та співаків і повертаймося до своєї української культури, яку від українців російсько-радянські окупанти забирали, зачищали та знищували сотні років.

Світлана Михалюк

1 Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.