Є актори погані, вони погано грають, є актори хороші, вони добре грають. Є актори великі, вони перед камерою живуть, такі, як Жан Габен, Марлен Брандо, і я, — сказав він якось в одному інтерв’ю… Ален Делон, дійсно жив на екрані. Він прийшов у кіно з вулиці, не маючи освіти, але переживши так багато, що його бандит Рокко, месники Чорний тюльпан та Зорро були втіленням його самого.
Ален Делон в три роки вже пережив розлучення батьків, зраду матері, яка заради спокою вітчима, віддала пацана у прийомну родину, де хлопчик був щасливим, але йому довелося пережити страшну трагедію загибелі нової родини, потім було цькування в інтернаті, участь в діючих військах вже в 17 років, коли він воював у Сайгоні, і про те писав «я пізнав, що таке справжнє братерство, я полюбив армію, з мене вийшов би справжній генерал», однак непокірний характер та бійки з офіцерами, яким він не хотів коритися, стали на заваді, і зустрівши своє 20-річчя в карцері, хлопець залишив службу та опинився в кримінальному Марселі, де його міцні кулаки припали до вподоби місцевій мафії, потім був Париж, де Ален жив в дешевому готелі в районі Пігаль, що й досі є «вулицею червоних ліхтарів», саме 
місцеві повіі порадили красунчику зніматися в кіно.
Але в кіно спершу його не брали саме через надмірність краси, тому хлопцю довелося заробляти вантажником, нічним портьє та зрештою, робітником у ковбасній лавці вітчима на околиці Парижа, і вже ставши кінозіркою, на вечірках актор жартував, що ніхто не наріже шинку красивіше, ніж він…
Зрештою, саме його багатий життєвий досвід, шалена харизма і величезний талант, помножений на працьовитість, а не краса, зробили його зіркою світової величини. Делона знімали такі великі режисери, як Вісконті, Антоніоні, Годар… Загадковий та мовчазний чоловік у білому плащі та шляпі — цей образ був не лише екранним. Він і справді таким був. Не дуже щасливим і дуже самотнім. Аристократичні батьки Ромі Шнайдер, відомої актриси, із якою Ален Делон зустрічався 6 років, були проти її шлюбу із простолюдином, і одного дня він був змушений прийти до неї, лишивши на столі 40 чорних троянд і коротку записку: твоє серце назавжди зі мною…
Потім Роммі вийде заміж за того, хто сподобається її батькам, присвятить себе родині, де трагічно втратить сина, підсяде на транквілізатори, переживе самогубство чоловіка, якого не любила, і зрештою закінчить так само у свої 43 роки дійсно, залишивши своє серце йому, своєму єдиному коханню…
Ален Делон говорить французькою, Ален Делон не пʼє одеколон… Так, він і справді пив подвійний бурбон, був настільки вишуканим, наскільки і бунтівним, розлучився з першою дружиною, розсварився із французькими політиками, що навіть переїхав жити до Швейцарії.
Кажуть, що собак і котів він любив більше, ніж людей. Його не завжди розуміли навіть його власні сини, від яких він перш за все вимагав бути справжніми мужчинами. Старшого, коли той був малим, він навіть заводив у вольєр із величезними розлюченими собаками, а сам стояв із рушницею поруч, готовий пристрелити волкодава, якщо той накинеться на хлопчика.
На жаль, сини не виправдали його надій, і всю свою батьківську любов Ален Делон віддав дочці Анушці, яка стала актрисою, (я бачила їх обох, дуже схожих між собою) на одному із Канських фестивалів, де зірці вручили Золоту Пальмову гілку за великий внесок у кіномистецтво. Хоча завжди мріяла побачити Делона у Женеві, де він жив у той час, коли жила там і я. Зате бачила дочку на женевський вулиці, і бачила будинок, який Ален Делон прославив у пресі не лише своєю присутністю, а й гучним скандалом, повʼязаним із його молодшим сином, який влаштовував там гучну вечірку та цілився з батькової рушниці в якусь пʼяну, як і він сам, дівицю…
Торік, під час хвороби батька, діти влаштували грандіозний срач на телеканалах, полоскання брудної білизни родини з приводу того, хто з них більше любить батька та більше опікується ним… Сьогодні, розділивши між ними порівну свої статки, він пішов назавжди… Великий актор, який, щоб підтримати нас, українців, читав на весь світ з екрану поезію Кобзаря та заявив, що якби був молодим, то неодмінно взяв би до рук зброю та пішов добровольцем воювати за Україну…
Людмила Семенюк
