Сидиш без телефонного зв’язку і думаєш, як скоро людина може перетворитися в мізантропа. А справді? Сперанська колись дала слушну пораду: спробуйте місяць не читати гівняної літератури і включіть в список своїх пріоритетів, наприклад, Ґермана Ґессе, Мілана Кундеру, Альбера Камю, Льотреамона, Жерара де Нерваля, Августа Стріндберга, Ґустава Майрінка, Франца Кафку.
Спробуйте місяць не дивитися гівняного кіна і зосередьтеся на фільмографії Інгмара Берґмана, Робера Брессона, Лукіно Вісконті, Луїса Бунюеля, Бела Тарра.
Спробуйте місяць не слухати гівняної музики і відкрийте для себе світи Франсіса Пуленка, Кшиштофа Пендерецького, Арво Пярта, Ґаліни Уствольської, Джачинто Шелсі, Карла Орфа, Петеріса Васкса.
Спробуйте місяць не спілкуватися з гівняними людьми і потратьте свій вільний час на прочитання листів і записників Ніцше, щоденника Кафки, автобіографії Юліуса Еволи…
А потім, через місяць, загляньте в інтернет і спробуйте почитати ті коментарі, які безглуздо множаться в різних пабліках та групах.
Якщо Ви після цього не станете мізантропом, Ви вже безнадійні.
Сергій Чаплигін
