Біля моєї «домашньої» станції метро чоловічина торгує старими книжками. Здебільшого – «жіночими романами» у м’яких, як прокладки «олбі», палітурках, російською «попсовою класикою», яку навряд хтось нині бере до рук, усякими «чейзами», «анжеліками» та іншим бібліофілійним фаст-фудом.
Але ж на тобі! І тут дива трапляються!
— Почім книжечка?
Чоловічина зирить на мене, потім на свій товар і мляво, тоном недовіри перепитує:
— А скільки дасте?
Я не встигаю й подумати, а він, уже в тональності «лазаря»:
— Ну… «десяточку» кинете?
Ця тональність мене заохочує до гри. Роблю, душачи сміх, здивоване обличчя:
— Овва! Та тут же, осьо на книжечці, типографськими знаками чітко написано: 59 копійок!
Чоловічина опускає на кінчик носа запотілі на протязі окуляри і зирить на мене поверх масивної роговиці очима спочутливого лікаря.
— Ох, та коли ж те було?
«Те було» 1973 року.
Через чотири роки наша колядницька ватага віншуватиме «живого класика» у його квартирі на Червоноармійській. Степан Іванович Олійник уже тоді недужав, видно було, що почувався зле, але нас приймав радо, як гречний український господар. Люта пам’ять стерла всі до одної його фрази з тої зустрічі, але навіки вкарбувала зморшки на його зморених щоках. Теплі, наче «боріздки» на хлібинах мого дитинства, які діставала «з п’єца» моя бабця. Разюче різнилися від зморшок його сусіди, теж класика і тодішнього великого письменницького начальника Василя Козаченка. Ті були різкі, скарлючені, холодні, як пасамани проталин десь при байраках.
… Сів читати книжку і защеміло серце. Ніхто її навіть не розгортав: з перших сторінок — типографські «склейки».
І на цих сторінках — теж. А які ж сьогочасні строфи!
«Про деяких туристів»:
В Мілані був чотири рази…
— В Донбас поїдь! — і він аж зблід.
(Йому давно звернуло в’язи
Чомусь на Захід, не на Схід!)
***
З турне — в турне. Поїздок — маса…
А дома він живе, мов кріт.
Машина. Дача. Ощадкаса —
То весь його міщанський світ.
***
Усе описує: дороги,
Що жив він тут, що їв він там…
Та не описує одного:
Навіщо все це читачам?
Валерій Ясиновський
