А я би ото так легко не розкидався адреналіном і не відмовлявся би від виховання хлопчиків як хлопчиків. Бо війна Росії проти України, і проти усього світу (готуйтеся) — то надовго.
Світ без іграшкових пістолетиків, без кіно про війну, котики та пандочки у новинній стрічці вас заспокоюють? А мене — напружують. Бо демілітаризація, пацифікація, фемінізація і пропаганда миру з Росією — штука гарна, лише до якоїсь межі. Країну, де живуть чоловіки без чоловічої агресивності, іноземці завоюють нараз!
Жіноча агресивність лише додасть утіхи окупантам. Агресори запускають однобокі мас-культ, мас-мистецтво і мас-пропаганду поперед себе, яко зброю підкорення.
Тому, дивлячись чуже кіно, слухаючи чужі пісні, читаючи чужі книжки, зважайте ЩО вам показують! Аналізуйте до ЧОГО вас закликають! Подумайте, ЯКУ манеру поведінки вам нав’язують.
Лише особистий героїзм кожного з нас гарантує нам існування Держави Україна – єдиного прихистку для цілого Українського Народу.
Володимир Сердюк
