Історія для тих, хто трішечки божевільний у тонкому значенні цього слова… Кілька місяців тому обрала собі провідницю у світ тонких енергій. Це нині модна тема серед тих, хто має трохи вільного часу для думок про вічне. Так ось, вона каже, що у Всесвіті є сім рівнів, де людина може бути присутня одночасно усією своєю багатовимірністю.
Найпримітивніший з них – земний. Він має назву «Три Д». Наша задача – потрапити на п’яту сходинку, пройшовши чистилище на четвертій. Причому вибору у цьому еволюційному русі як такого немає. Або ми свідомо звільняємо розум від усілякого матеріального мотлоху, відкриваючи серце Богу, або залишаємося на анахронічній Трійці, що вже зараз стала стовідсотковою філією пекла.
Визначення пекла мені «зайшло» одразу, а ось із свідомим переходом виникли проблеми. Я ментально застрягла між Третім і Четвертим «Д», оскільки вимкнути розум для мене – це все одно, що померти й не народитися заново. Тобто трансформуватися у той бік, звідки нормальним вже ніхто не повертається.
«Нє, Господи, так нечесно, – тоді я нахабно сказала Богу. – Має ж бути якийсь притомний вихід навіть у моєму безнадійному випадку. Підкажи, якщо на те є Твоя ласка». І Він підказав. А саме – руками моєї доні перемістив на острів, що розташований посеред великого міста, і за моїм 
власним сприйняттям нагадує якусь паралельну реальність.
Точно описати своє власне відчуття цього простору мені дуже складно, оскільки до цього часу не вирішила важливу для себе дилему. Я ніяк не збагну, що сталося насправді – чи це острів окремим фрагментом вже перемістився на хвалений Четвертий рівень, і мене Господь перекинув сюди авансом. Чи це я після дуже жорсткого персонального чистилища таки перетнула середину між двох світів, і мені тепер острів показують через призму більш тонких вібрацій.
Недавно від цієї невизначеності стало настільки зле, що закортіло негайно втекти назад до Вінниці, яку півтора року вважала своєю новою домівкою. Але Бог устами доні суворо наказав: «Сиди і не рипайся. Навіщо ти тут, зрозумієш потім. Коли підростеш».
… або відпрацюю аванс…
Ну що ж, Володар Всесвіту періодично виконує наші бажання, але часто у приголомшливо несподіваний спосіб. Почуття гумору у Нього просто захмарне. На знімку – мій острів через призму смартфону. Але все одно гарний.
Лариса Салімонович
