Перевіряючи походження українського прізвища Чекаль, я виявив, що в інтернеті є лише російські пояснення. Але в сучасних російських гуманітарних дослідженнях старанно уникають слів «Україна» і «український», наче такої країни й народу в природі не існує. Для значної частини росіян Україна – це кошмарний сон, який має зникнути під час пробудження.
Ось як пояснюють російські дослідники це прізвище: «В южных краях, ближе к Польше, чекать значит ждать, дожидаться».
Тоді я вирішив подивитися пояснення схожих прізвищ, наприклад, Чекалюк. Але знову наткнувся лише на російські пояснення, в яких фантазія дослідників набула фантасмагоричного розмаху: «Фамилия Чекалюк ведет свое начало от прозвища Чекаль. Прозвище Чекаль образовано от диалектного нарицательного «чекалка» – «большая деревянная колотушка». Вероятно, прозвище относится к числу «профессиональных» именований, содержащих указание на деятельность основателя фамилии: он мог заниматься изготовлением или продажей кухонной утвари, либо быть плотником».
А далі дослідники апелюють до історичних категорій «Русь» і «древнерусский человек», уникаючи навіть натяку на те, що це українське прізище.
Наукова логіка вимагає, щоб дослідження англійського прізвища розглядалося з позицій англійської, а не російської мови. Бо в такому випадку ірландське прізвище Байден можна пояснювати категоріями фені. Тоді Байден походить від жаргонного слова «байда», що літературною російською означає «єрунда»: «Зачєм слушать ету байду?»
Будь-яке російське гуманітарне дослідження переслідує не наукове відкриття, а насамперед політичну доцільність, за якою весь світ має обертатися навколо Росії, як планети Сонячної системи навколо Сонця.
Володимир Даниленко
***
До теми.
У Тбілісі після скандального візиту туди російського пропагандиста Познера, осквернили 
пам’ятник російському дипломату і поету Грибоєдову. Написали «Росія – зло!» і «Познер – на…».
Московська «Литературная газета» дивується: чому це, мовляв, не вгодив грузинам Грибоєдов, який загинув майже 200 років тому?
Їм невтямки.
Як невтямки навіть сьогодні українцям чому Микола Міхновський ще на початку минулого століття знищував у Харкові пам’ятник Пушкіну.
Важко зрозуміть що і Грибоєдов, і Пушкін є не просто поетами для колоній, а символами того колоніального стану. Вони символізують Росію. Агресивну, брудну і нестерпну, оту, що «чудище обло, огромно, стозевно и лаяй» (Радіщев).
Їм не зрозуміти, що перед російськими танками спершу приходять пушкіни і грибоєдови…
Василь Чепурний
