Він мав маніакальну боязнь переслідування НКВД-КГБ. Але, вивчивши його біографію, починаєш сумніватися в маніакальності, так схожій на правду… Можна сказати, що його переслідували справжні чи уявні куці (куцими, як знаєте, українці називають чортів) червоні.
Прикметно, що й сам народився у селі Куцівка на Черкащині…
А книга Слабошпицького про цього письменника зветься теж знаково – «Поет із пекла»… Добре, що Михайло Слабошпицький написав книгу-біографію про нього, але й сьогодні навіть письменники, не кажучи про посполитих, його не знають і не читають. (Сам бачив як один письменник потримав у руках рекламовану мною книжку Докії Гуменної, поставив і став розказувати про… Буніна!)
Мова про Тодося Осьмачку, день народження якого сьогодні. «Україно моя синєнебая» — писав він. Але в прозі написав талановиті речі, які, проте, так і не дійшли до масового читача в Україні. Як, скажімо, «Ротонда душогубців» — геть нетолерантна річ щодо тих, хто робив Голодомор в Україні, бо це були куці одної нації, максимум — двох…
Оно навіть доктор філологічних наук Юрій Ковалів не знав, що вона єдиний раз виходила в Україні, але Сергій Пантюк не дарма такий ушнипливий з грибами — видивився, що таки було раз: у видавництві «Фоліо» 2008 року.
Ага, і каже Пантюк, що в «Смолоскипі» готується повне видання творів Тодося Осьмачки. Краще пізно, ніж ніколи…
Василь Чепурний
