Культура

Недільна проповідь Василя Чепурного

Слухаючи сьогодні Євангеліє (ще не в храмі, на жаль), слухаємо розповідь про самарянку, яку зустрів Ісус дорою з Єрусалиму, і маємо бачити і розуміти написане. Перше питання – куди йшов Ісус з Єрусалиму? Та ж додому, в Галілею. А що таке Галілея? Це частина Ізраїльського царства, завойована Юдеєю за 140 років до народження Ісуса Христа.

Нагадаю, Україна 350 років перебувала під Московщиною і не стала нею… До речі, Юдея і Ізраїльське царство – це не синоніми. Це схоже на Росію і СРСР – звісно, багато подібного, але не ідентичне, бо хоча за кордоном і узбека, і якута могли називати руськіми, але вони себе такими не відчували…

Друге питання: чому самарянка дивується, що Ісус до неї заговорив? Бо юдеї, галілеяни і самаряни – це три різні народи. Настільки різні, що навіть доторкання юдея до самарянина було гріхом (звідси революційність притчі про доброго самарянина).

Тепер же з якогось дива самарян оголошують одним із колін Ізраїлевих, хоча навіть толерантна Вікіпедія не може приховати, що самаряни походять від напівкочових племен гутіїв\кутіїв, які жили на території нинішніх Курдистану та південного Азербайджану і були переселені до юдеїв Ассирією.

«Кутії дуже нагадують наших запорожців за способом життя, навіть булава у них була символом влади» — це не я пишу, це пише Вікіпедія! Зараз ізраїльтяни визнали самарян своїми, але різниця між ними настільки очевидна, що, скажімо, до керівного органу Палестинської автономії окремо було виділено один депутатський мандат спеціально для самарян. Самі самаряни, хоч їх лишилася жменька, донедавна укладали шлюби виключно між своїми… Стільки століть пройшло, чи й тисячоліть, а вони чують свою окремішність! А ви Христа в юдеї записуєте!

… Самарянка бачить, що цей Чоловік – не самарянин, бачить, що він йде зі столиці Ізраїльського царства, із Юдеї, і раптом біля колодязя Якова просить у неї напитися води. Христос пробує її навчати вірі, але то не дається простій жінці, що прийшла по воду. Тоді Він, пробуючи дістатися до її рівня свідомості, каже, що в неї четверо чоловіків було та й теперішній не чоловік їй. О-о, це жінка зрозуміла легко (жіноча натура незмінна!) і побігла у місто повідомити, що зустріла пророка. Бо він про всіх її чоловіків знає, в тому числі й про п’ятого, з яким живе незаконно!

… Прикро, що церковні проповідники і досі приписують Ісуса Христа до чужого народу, хоча розіп’ятий він був як Галілеянин. Читають – і не бачать. Слухають – і не чують. Зрештою, про який народ так гостро говорить Христос:

«Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що ви перед людьми зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не входите, ані тих, що входять вони, увійти не пускаєте… Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите ви його сином геєни, вдвоє гіршим від вас… Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважніше в Законі полишили: суд, милосердя та віру… Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди… Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні вони кісток трупних та всякої нечисті… Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробки ви ставите, й праведникам прикрашаєте пам’ятники та говорите: «Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їх у крові пророків». Тим самим на себе свідкуєте ви, що сини ви убивців пророків. Доповніть і ви міру ваших батьків! О змії, о роде зміїний…» (Матвій, 23:13,15,23,25,27,29—33)?

Таж не про свій народ він говорить, не про галілеян!

… До речі, тільки зараз помітив, що цей пристрасний вигук Ісуса написаний… білим віршем.

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.