Культовий автор другої половини ХХ століття, постійний нонімант на Нобелівку, «джокер» постмодернізму Томас Пінчон, напевно, другий найвідоміший відлюдник сучасності після ще одного, на жаль, вже покійного генія Селінджера (у американців навіть є прислів’я: «Селінджер ховається, Пінчон тікає»).
Пінчон за все життя не дав жодного інтерв’ю, приховує не тільки місце свого проживання, але й зовнішній вигляд. Окрім юнацьких, не існує жодних достовірних фотографій письменника. Навіть у кількох епізодах гіперпопулярних «Сімпсонів», для яких він сам себе озвучив, Томас Пінчон з’являється у вигляді чоловіка з паперовим пакетом на голові, на якому намальовано знак питання. Таке собі чергове підтвердження відомого іміджа «письменника без обличчя».
Словом, поки світова літературна тусовка ламає голову, де переховується і як виглядає Пінчон, твори 
якого потроху перекладаються українською і завойовують серця читачів, мені пощастило зустріти його у… Чернівцях!
P.S.
Роман «Виголошення лоту 49» абсолютно не схожий на жоден інший текст, з яким коли-небудь до нього мав справу. Те, що починається як опис життя звичайної домогосподарки незбагненним чином, просто на очах, перетворюється на найзагадковішу конспірологічну розповідь про минуле і майбутнє не тільки Америки, але й світу, перевертаючи усі здавалося зрозумілі за сюжетом факти з ніг на голову, буквально виносить мозок загадковим фіналом.
Видавництво Жупанського, яке видало перший переклад, провадить продаж ще одного роману цього письменника — «Веселка Тяжіння». Цілком може трапитися, що загадковий чернівецький перехожий з коробкою на голові, це і є Томас Пінчон, який інкогніто приїхав до України у рамках промотуру, щоб підтримати нове видання…
Юрій Чорней
