Мав фейсбучну дискусію з приводу Цоя. Моя опонентка – дівчина чи жінка з Луганщини. Вона цілком адекватна, розумна жінка, ніяка не «ватніца». Українка! Вона питає: «При чому тут Цой? Хватить глумитися над трупом. Бо якось воно не тойво. В чому кайф?» Я кажу: це – не кайф, це несприйняття! Я навіть кухарських рецептів не можу читати російською, бо мені болить? Вам ні?!
Я не хочу бути якимсь ментором, і когось там чомусь повчати. Але це якраз тойво, на мою думку. Бо колективний умовний цой з пушкіним давали Януковичу по 90 процентів голосів на Луганщині, в Донбасі, в Криму. Цоєвщина – це фрагмент російського експансіонізму. В росії живуть тільки мертві. Живі – не живуть. І мертві їй служать. І ви й завтра з радістю проголосуєте, за якогось умовного цоя-рабиновича, щоб мир був на всій планеті.
Є така ху*ня, яка називається «культурний простір». І Росія вгатила в цей «культурний простір» сотні мільярдів долларів. І ви купилися, хоч, може, й самі того не свідомі. Вам видається, що це ваші особисті смаки, й вподобання. Ні! Не ваші!
Для мене цой – не абстрактний. Солдати цоя прийшли в Бучу, Ірпінь, Маріуполь. Солдати цоя вбивали наших дітей. Оператори цоя наводять ракети на наші міста. Цой зайшов з в Україну 24-го лютого 2022 року. Разом з Висоцьким, Булатом Окуджавою, і Александром Вертінським. Як би це комусь було не боляче. Бо це – їх культура. Якщо й не їх солдатів (ті вобще ні*уя не відають, то просто стадо овець) то їх офіцерів, їх влади, їх еліти.
Німці колись забули про Ніцше і Фіхте. Не на часі було. Але – то ж великі і мудрі люди! А цой – просто чмо, навіть памʼяті не вартий. Чого ви за нього так тримаєтеся? Це ж послід! Це все одно, що триматися за Людмілу Зикіну, або Надєжду Кадишеву.
Вічний – НА*УЙ! Викорінити, забути, закопати в землю, довіку, щоб мої прапрапрапраправнуки не відали, що таке цой. Вже не кажучи про те, що й сам цой, як феномен музичної культури – повна і безумовна ху*ня!
А вони кажуть: то не слухайте! Не слухаєм! І вам не дамо слухать! Время таке, такий лібералізм нині, сука, надворі… А може сам цой особисто і не винуватий? Може. Але давайте про це поговоримо років через сто. А краще через триста…
Віталій Чепинога
