Сьогодні Всесвітній день письменника… Пригадую старий анекдот про пісатєлєй. Зустрічаються двоє. Один каже:
— Старий, вітаю! У тебе нова книжка вийшла!
— Та дякую, старий. Але ще рік тому.
— О! А я вчора тільки купив.
— А, так це ти був…
У цьому анекдоті одна, але велика брехня: в Україні пісатєлі книжок одне одного не купляють (ну, майже не купляють)!
Андрій Кокотюха
***
… Якось до нас у сільську школу приїхав справжній письменник. З Києва. З тих, що писали про піонерів-героїв. Вдень письменник виступав перед громадою, а увечері пішов до чайної та напився горілки з пивом. Бо то тільки назва така — «чайна». Насправді там ніякого чаю ніхто зроду не пив.
А потім письменник вийшов надвір, та закурив дорогу цигарку «Космос».
— Дайте цигарку, дядьку! Я батькові віднесу! — предложив я письменникові.
— На, — сказав письменник, – тільки не бреши, що батькові…
А потім трохи подумав, і віддав мені всю пачку. Бо на душі йому видно було легко, добре і радісно.
Якийсь час то був мій любимий письменник. А як його було звать, я ні тоді не знав, ні зараз не знаю… Та й яка різниця?…
Віталій Чепинога
