Чернігівський журналіст і письменник Василь Чепурний видав гарну книжку «Титли і коми», взявши за епіграф слова Тараса Шевченка «Не минайте ніже титли, ніже тії коми…». Відразу скажу, що це пізнавально-просвітницька книжка, і добре було, якби про неї знали учителі української літератури і студенти-філологи. Хоча книжка написана доступно, просто, цікаво, і стане справжнім подарунком шанувальникам українського слова.
Це вже 4-а книжка автора, прочитана мною: “Акурайку”, “В осім барку”, “Сто днів Широкої війни”.
Автор передмови Леонід Ісаченко говорить про книжковий триптих Чепурного, бо книжка перших ста днів 
повномасштабної кацапської агресії проти України вийшла несподіваною, але дуже актуальною і потрібною.
Книжка має 6 розділів: Засади; Непрочитані великі; Читачі в зоні (з книги “Левко Лук’яненко. Політична біографія”); Маловідомі люди нашої культури; З читацького щоденника провінціала; Книжки з автографом.
За структурою і манерою написання книжка нагадує мені книжки Іраклія Андроннікова, Григорія Гусейнова — пошукова домінанта з детективними поворотами сюжетів. Одним з відкривавчих матеріялів для мене є нарис “Таємниці Ірини Коцюбинської”. Принаймні, я ніколи не задумувався, аби розповісти про долю дітей Михайла Коцюбинського саме під таким кутом зору.
Не всі оцінки я сприймаю, особливо те, що тичеться Левка Лук’яненка, але визнаю, що і такий погляд є прийнятним. Загалом, книжка дуже добра. Рідкісної інформативної повноти, пізнавальної доцільності і сюжетної інтриги. Літературно-краєзнавчий контекст цієї книжки очевидний і залишається лише подякувати авторові за чесність написання.
Книжка датована 2023 роком і вийшла у видавництві “Дискурсус” (Брустури. 272 с.), що мене дещо здивувало, але не спантеличило, бо згадав, що то з моєї легкої руки познайомилися два Василі…
Євген Баран
