… Та з палицею пілігрима
У нові села й городи
Прямує тінь неутолима
Григорія Сковороди.
Ці поетичні рядки М.Рильського, присвячені великому українському філософу, богослову, поету й педагогу, колись давно декламував на шкільному вечорі, присвяченому його пам’яті. Вони щоразу зринають у моїй уяві, коли згадую Григорія Савича Сковороду. І сьогодні, у його 300-й день народження, також…
Пишаюся тим, що належу до численної когорти (знаних і незнаних) тезків великого кумира. Тож ставлюсь до нього з особливим пієтетом.
А на цій світлині – ми, першокурсники факультету журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, біля щойно відкритого пам’ятника Григорію Сковороді на Контрактовій (тоді – Червоній) площі столиці України (березень далекого 1977 року).
Григорій Южда
