Культура

У Мотронівці, в Пантелеймона Куліша…

Хутір Мотронівка. Садиба Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок. 125- річчя смерти Куліша… Непростий був чоловік. Від козаколюбства — до козакофобства. Від пропаганди окремішності України — до «не дай нам, Боже, московської землі одбігати». Від українства — до русифікаторства (є про це гіркі слова Франка). Від дружби з Тарасом Шевченком — і до заздрості щодо його слави…

Разом з тим Куліш — перекладач Святого Письма. Характерно, що коли переклав Новий Завіт, то все було добре. А коли переклав Старий — згоріла хата разом з перекладом… Та й Христос же казав: «Новий Заповіт даю вам!»

Куліш робив українську націю модерною, і в цьому його найголовніша заслуга. Щоб не тільки віночки-барвіночки (окупанти ніколи не проти гопака, шкварок, віночків та пісень «А мій милий вареничків хоче…»), але й переклади Шекспіра українською мовою (і тут Олесь Федорук представив щойно виданий перший том перекладів Кулішевих), але й Святе письмо, але й перший історико-соціальний роман «Чорна рада», але й український правопис замість «ярижки»…

Куліша за життя називали гарячим. Як і про Бориса Грінченка казали, що в того вредний характер. Але, як кажуть святі отці, Господь вивергне тих, які не холодні і не гарячі…

Будьмо гарячими до української справи, бо ми — тимчасові, а нація — вічна! Якщо будемо задля неї працювати…

… Владика Євстратій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, нагадав у своєму виступі після панахиди на могилі П.Куліша у Мотронівці слова жандармів про Пантелеймона Куліша: «Учителя 5-ї С.-Петербурзької гімназії 9-го класу Куліша, який хоча й не належав до цього товариства (йдеться про Кирило-Мефодіївське), але був у дружніх зв’язках із усіма його учасниками й САМОВИНОШУВАВ НАДЗВИЧАЙНІ ДУМКИ ПРО ВИГАДАНУ ВАЖЛИВІСТЬ УКРАЇНИ, вмістивши навіть у надрукованих од нього творах багато двозначних місць, що могли ВСЕЛЯТИ В МАЛОРОСІВ ДУМКИ ПРО ПРАВО ЇХ НА ОКРЕМЕ ІСНУВАННЯ ВІД ІМПЕРІЇ, — замкнути в Олексіївський равелін на чотири місяці й потім відіслати на службу в Вологду…».

… Одне з того чим відрізняється наша церква від московської. Наша церква научає історії, щоб не продавали своє первородство за сочевичний супець…

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.