Думаю, що в ситуації, в якій зараз перебуває Україна, Петро Порошенко із владою в руках уже давно би ухвалив «Мінськ-3» (як він узаконив Мінськ-1 та Мінськ-2, звісно, чужими руками, без свого підпису), і повносив би конфедеративні зміни до Конституції України (як він спричинився 16 вересня 2014 р. до документу «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», з усіма там «народними міліціями», «окремими статусами», і знову чужими руками)…
І при тому стверджував би, що то «велика перемога!». А «громадські активісти», які нині говорять про «червоні лінії», піддакували б Порошенкові, і кричали, що то «порятунок», що «інакше Путін пішов би далі», що «інакше ми би втратили Маріуполь, Харків і Одесу», ну, і все решта, чим вони виправдовували неконституційні «Мінські угоди»…
Порошенка при владі вже нема, тому «Мінськ-3» досі ніхто не підписав…
От тільки залишається питання: як Україні протистояти тиску не лише Росії, а й союзників, щоби не виконувати абсолютно невигідні попередні «мінські угоди»? Ті угоди, котрих понапридумували Путін з Порошенком? Ті угоди, про які Путін зізнається, а Порошенко лиш позичає очі у Сірка, бо розуміє, який кілок у тіло України вбив своїми «мінськими угодами»…
Словом, капкан… Один виготовив, а інший замаскував під Україну, а нам всім треба того капкану позбутися та ще й не потрапити у новий…
Олександр Доній
Оце прочитав сей допис, де в кожному абзаці слово «Порошенко» і зразу пригадався старий одеський анекдот:
– «Ви чули, всі говорять, що у Рабіновіча дочка повія?
– Але ж у нього два сини і жодної дочки! –
– Ну то й що?! Хай тепер попробує відмитись перед всім Привозом.»
Просто автор, народний депутат Верховної Ради 6-го та 7-го скликань (з 2007 року), у 2014 році на виборах до ВР 8-го скликання не був обраний…
Згодом «прибився» до партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» яку фінансував олігарх Сергій Курченко, близький до Януковича. Ця партія ще запам’яталася протестами (з застосуванням насильства) в 2017-2018 рр. з вимогами відставки Уряду та імпічменту Президента.
І ЦЕ ПІД ЧАС ВІЙНИ!
В 2019 році пройдисвіт Саакашвілі закликав однопартійців голосувати за партію «Слуга народу». І от маємо…
А стосовно «Мінськ – », то невже автор забув, що це було в 2014-2015 рр., і в яких умовах?
АРМІЇ ФАКТИЧНО НЕ БУЛО!
Нардеп часів Януковича не міг не знати про це.
Але ненависть до Пороха, що ніби то він обірвав його кар’єру нардепа, не має меж!
Проте враховуючи реалії сьогодняшнього дня, про «Мінськ» можна вже забути. Скоро ерефія признає незалежність «республік», і зразу референдуми (по кримському сценарію) про приєднання «республік» до ерефії! Та не це автора хвилює…
А пам’ятаю, колись був Олесь Доній!