У той день, коли планета вболівала за принца Гаррі, милувалася церемонією його одруження, Чернігів жив своїм життям.
У літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського, на веранді будинку, де свого часу мешкала родина письменника, відбувалося бентежне дійство – «хрестини» другої поетичної збірки Валентини Громової «Автобіографія душі».
З приємністю привітала Валентину від імені правління ЧОО НСЖУ та півтисячного спілчанського загалу Чернігівщини.
У травні 1985 року ми з нею та Петром Громовим вступили до Національної спілки журналістів України. Роки спливли…
Люблю лірику Валентини, її бентежні вірші. Чомусь із часом вона пише все коротші поезії. Глибші за змістом і болючіші.
Шаную як колегу. Завжди слухала її чудові радіопередачі.
Освідчилася в симпатії привселюдно.
За традицією від спілчанського осередку вручила квітку в горщику – «Жіноче щастя»: щоб довгенько цвіла й радувала Валентину.
Чекатиму доки «прилетить ніжнокрилими віршами» знову на плече: третя книга вже готується!
Ольга Чернякова
