Відбулося певне підбиття підсумків щодо референдуму України за Незалежність. Віталій Портніков висловив думку, що цей вибір не усвідомлювало саме суспільство. Ярослав Грицак не погодився. Він вважає, що вибір Незалежності був свідомим, прагматичним, можливо, неморальним. Нова Україна, на його думку, з’явилася з УРСР, бо іншої України ніде було взяти. Цю тезу свого часу обстоював Іван Лисяк-Рудницький. Тобто 30 років ми були учасниками еволюції радянської України і її еліт, а також совкового суспільства на території радянської України до демократичного суспільства з економікою обслуговування. Найважливіше, що було збережено демократичний механізм зміни влади, саме збереження цього механізму викликало 2 революції — Помаранчеву і Гідності.
Я особисто поділяю думку Грицака. Увесь драматизм і трагізм нашої історії вкорінений у комуністичному режимі, що влаштував українцям і Голодомор, і винищення еліти у 1930-х рр. Комунізм відкинув українську культуру до рівня аматорщини. Українців, за російським планом, треба було так денаціоналізувати, щоб перетворити на етнічну групу зразка бурятів. Малороси або ж радянські українці — це ті ж буряти, але з унітазами.
Наше комуністичне минуле — це не комуністичне минуле Польщі, Литви, Латвії чи Естонії, що мали державницьку традицію, навіть церква у них не була забороненою. І на завершення вірш Ігора Римарука, 
котрий стосується начебто в першу чергу літератури, але насправді всього українського суспільства, що вийшло нарешті з російської тіні.
Ця стерня не коле —
стелить сизокрило.
Це прокволе поле
полином вродило.
Скільки збіжжя пере-
віять довелося!…
Сіють чорнопері…
Via Dolorosa.
Чолобитна челядь
кров зі столу змила.
Сутінками стелить
сатанинська сила.
Підніміть повіки
Вія-малороса!
Маски і музики…
Via Dolorosa.
Серед війни народжується зовсім нова українська якість. Недаремно кажуть розумні люди, що українське суспільство нині нагадує графіт, що під великим тиском перетворюється на алмаз. Мусимо свій скорботний шлях пройти. І то свідомо, проявляючи винахідливість, стійкість.
Роксана Харчук
