У дитинстві моєю улюбленою письменницею була Астрид Ліндгрен. Книжки про Пеппі Довгупанчоху і Карлсона можна було читати українською, а от інші її книжки, напр., «Ми — на острові Сальткрока» або «Ми всі із Бюллербю» були лише в російському перекладі.
І моєї улюбленої дитячої книжки вже в дорослому віці, а саме Туве Янссон про мумі-тролів у моєму дитинстві не було. А з дитячої поезії я й досі найбільше люблю книжку французьких віршів «Троє цуценят покидають Париж», в якій всі переклади — це вищий пілотаж.
Натхненником цього видання був Г. Кочур, який, вочевидь, навіть у дуже поважному віці почувався дитиною. Цю книжку я полюбила в дитинстві моєї доньки, а «Чарлі і шоколадну фабрику» Р. Дала — в дитинстві сина, бо читала її разів зо 5 вголос.
Одначе найглибше враження на мене все ж справили казки Андерсена, одна лише «Русалонька» і «Соловей» чого варті!
Андерсен — геній дитячої літератури.
Роксана Харчук
