Сьогодні — День поезії. Явно не поетичний, тривожно-очікувальний… Але не забуваймо, що Слово — це Дух, Сила, а отже — Перемога! Саме зі Слова починався світ. Зі святом, друзі! В душі ми всі — поети.
Така в нас доля вистраждано-чесна:
Обороняти зусібіч себе!
О, бездоріжжя наше перехресне
Де кожен зайда, знай, своє скубе!
Самі собі – плебеї та гетьмани,
Слабкі на єдність, в закликах – глухі…
Гуртуємося війнами та ранами,
Ще гірше – нагаями пастухів.
Хіба даремно полягли герої?!
Хіба даремно пружніють хліба?!
Хіба здамо ми Українську Трою,
Хіба себе ми зрадимо, хіба?!
Гартуймо сталь, гуртуймось воєдино,
Розпізнаваймо – ворог де чи брат.
Хай в кожному проснеться Україна!
Хай в кожному прокинеться солдат!
Микола Гриценко
