У дитинстві, надивившись усіляких пригодницьких та науково-фантастичних фільмів, на кшталт «Дітей капітана Гранта» чи «Таємничого острова», мріяв про те, що колись і сам, як ті екранні герої, знайду на березі моря закорковану пляшку з посланням…
Найважче рідним… А ще дуже тяжко тим, хто був з Іриною Еріківною до останніх її днів. Спілкувалися, планували, вітали з днем народження… І все отак безжально й несподівано обірвалося.
Реклама антисептиків, респіраторів, пов’язок таргагнить з усіх інтернет-шпар. За ваші кревні вам готові донести ваше індивідуальне спасіння аж до хатиноньки. Спекулянти і шарамижники топлять з нас на вселенській бідосі золотий лій, а їм за це ані гу-гу.
Бергамо, любе, миле, ніжне, затишне Бергамо, що ж сталося з тобою нині? Лише у вересні я крокував твоїми вулицями і майданами, насолоджувався квітами, відвідував кав’ярні, згадував Труффальдіно…
Сьогодні — День поезії. Явно не поетичний, тривожно-очікувальний… Але не забуваймо, що Слово — це Дух, Сила, а отже — Перемога! Саме зі Слова починався світ. Зі святом, друзі! В душі ми всі — поети.
