Люди ї**ться. І роблять це з різних причин: щоб отримати тілесну насолоду, пізнати дзен, самоствердитись, захомутать партнера, хочуть дітей, бо так надо, щоб розслабитись, іноді з любові, іноді з розпуки, іноді за гроші, іноді від скуки, для здоров’я ї**ться, щоб запобігти раку простати, для схуднення, підвищення життєвого тонусу, через розбещеня, або не ї**ться взагалі, а тільки мріють, щоб пої**тись, та нема з ким, бо пої**тись — вища форма тілесного буття — акт злуки і не тільки фізичної, але часом духовної і емоційної, а ще акт довіри і обмін рідинами на рівні генетичної пам’яті предків.
Бо ї**тися — найприродніше бажання людини, хоч основну відповідальність за цей теургічний акт завжди несуть чоловіки, адже в самій їхній природі закладено інситинкт запрошувати даму до є*лі. Але саме від дами завжди залежить ї**тися чи ні. Це завжди ЇЇ безпосереднє рішення і зона особистої відповідальності.
Зрештою про ці ритуальні танці «ї**тись-не ї**тись» — вся світова література і мистецтво. Бо чоловіки (особливо співочі, українські) — вкрай ніжні істоти, що шукаючи приводу для є*лі передусім шукають ще приязні і довіри, тепла і взаємності, ніжних дотиків і палкого щему в грудях, бо хочуть не тільки грубо ї**тись, але й пестити даму хочуть, цілувати і скавуліти від задоволення, вимахувати коханій і не тільки *уєм у вікно, але й рукою, душею на згарищі літ.
Бо ї**тися — це природня потреба не тільки молодих, але й дорослих, виважених, заслужених і народних, що їх молодь піддає насмішкам, цькуванню, наклепам, злу піддає і куражному цинізму, інколи за гроші чужинців, аби ославити та дискредитувати саму думку що в йоб можуть іти українці похилого віку. Адже поки не вмер — завжди є надія пої**ться.
То ж не будьте такими суворими до людей, які хочуть просто жити і любити. А як не хочете давати привід для є*лі так і скажіть — не піду до тебе додому «пити чай». Бо це тільки молодим здається буцім запрошення «попити чаю» — це тільки запрошення попити чаю, а не запрошення на є*лю, як то завжди було в класичних французьких романах.
Шкода, що нинішня молодь їх не читає!
Я ж і кажу: дефіцит моралі у суспільстві спричиняє духовна та культурна деградація молоді, що не не читала Дюма, Бальзака та Сомерсета Моема в оригіналі видавництва «Радянський письменник» і не відрізняє пропозицію «піти попити чаю» від галантної форми запрошення до є*лі, хоч самої є*лі може і не бути, бо здається Ісаак Бабєль казав: «В бабі для мужика важливий не сам компонент єбабєльності, а відчуття того, що баба в принципі готова ї**ться». А може тебе зовсім і не хочуть ви**ати, а лишень принюхються чи пахне твоє феміністичне єство духамі «Красная Масква».
E
Чоловіки теж бувають перебірливими.
Та в будь якому разі, якщо тобі є 18 років, ти сама маєш давати собі раду — ї**ться чи не ї**ться. Це — твій особистий вибір і твоя ОСОБИСТА відповідальність у світі, який живе за законами дорослих людей.
Та взагалі, що за ейджизм?
Куди дивляться правозахисні організації та фонд «Відродження»? Міністерство культури та фундація активістів ЛГБТ? Сексуально активні люди пенсійного віку така сама сексуальна меншина в нашому соціумі, як приміром геї зі ЗСУ чи лесбійки з інституту Драгоманова. І якщо ми дійсно заявляємо, що прямуємо до Європи — маємо всіляко захищати їхні права на є*лю з молоддю за взаємною згодою! А гасло В ЙОБ ІДУТ ОДНІ СТАРІКІ має бути винесено на знамена ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ!
Антін Мухарський
