Олександр Кониський, автор славню «Боже, Єдиний, Великий» — ніженський суддя. Ще й белетрист неабиякий. Оповідання «Панська воля» про порядки на Гетьманщині ХІХ століття. Головна ідея — гріх змішування козацької та кріпацької (крестянської) касти. Власне, ота порочна, земна «панська воля» наступає там, де порушується воля Пана-Бога: вільна з невільним нехай родини не робить.
Взагалі, такі шлюбні строгости ще в 1950-их панували в англійській королівській родині, коли, наприклад, сестрі королеви Лисовети Церква заборонила йти під вінець із розлученим мужчиною. Це, звісно, не козацько-кріпацька трагедія з Чернигівської губернії, але щось у цьому дусі.
Шлюб — це обов’язок перед предками. А ті козацькі батьки в оповіданні Кониського той обов’язок (заповіт) поламали. Й віддали дочку за «викупленого» кріпака. І хоч самі за життя розв’язки свого переступу не побачили, та онуків їх віддали у московські салдати.
Нинішня Україна — це теж сума переступів, значення й обставини яких ми вже до кінця не розуміємо.
Ростислав Мартинюк
