Сьогодні Валерія Олександровича Шевчука – письменника- шістдесятника, майстра психологічної і готичної прози, автора низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатора українського літературного бароко — вітатимуть і писатимуть про нього – багато. І це треба робити.
Я кілька разів, коли приїздив в Кончу-Озерну до П. Загребельного, чи Івана Драча та О. Сизоненка, заходив і до Валерія Олександровича. Тихий і одинокий письменник радий будь-якому гостю: не часто до нього навідувалися шанувальники творчості.
Звичайно, мене цікавила його шевченкознавча біографія, яка почалася ще 1961року: тоді Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. А навесні 1961 року літературна студія «Січ» видала стінну газету «Заспів», де надруковано його оповідання «Щось хочеться» (пізніша назва «Кілька хвилин до вечора» – збірка «Долина джерел»). На те оповідання був гострий відгук в університетській газеті «За радянські кадри». За газету «Заспів», де був намальований Т. Шевченко із зеленими вусами, Шевчука хотіли вигнати з університету, тягали до КДБ, допитували, але виключили художника, який малював ту газету.
Валерій Шевчук для мене – приклад людини і автора, який рано чітко визначив свій шлях і ніколи з нього не сходив. «Я ставив перед собою завдання не мале, – розповідав Шевчук, – повернути українській літературі її гуманістичне обличчя в межах світового гуманізму». Водночас, якщо озиратися на пройдений ним творчий шлях, результатом якого є понад 150 художніх і наукових книжок, можна сказати, що ще одним завданням письменника було – охопити українську історію від найдавніших часів до сучасності.
Шевчукові книги – «Дім на горі» і «Три листки за вікном», на моє переконання – це вершини української прози, і їхній автор живе поруч з нами.
Валерій Олександрович Шевчук – лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка. Він є автором близько 600 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури. Повністю згоден з Юрієм Винничуком, що «якщо пильніше придивитися, то у нас є лише один письменник, який відповідає критеріям Нобеля не тільки за своєю творчістю, а й за віком: Валерій Шевчук».
Шановний ювіляре – з тисячами шанувальниками Вашої творчості щиросердно вітаємо з Ювілейним днем народження! Ви – талант пера і зворушливих рядків! Нехай натхнення ні на хвилину Вас не покидає, нехай живеться щасливо та гарно і з турботою рідних, друзів та читачів, хай іще працюється весело і легко!
Віктор Жадько