3 червня — День народження Василя. Ми познайомилися десь улітку 1988-го. І, поспілкувавшись, дійшли висновку, що Україну треба створювати навколо себе. Але він уже працював кореспондентом обласної молодіжної газети, а я – студент-заочник факультету журналістики Київського держуніверситету і , одночасно, кравець.
Саме він наполіг, щоб я перейшов працювати в газету, куди мене запрошував головний редактор Сергій Павленко. І я прийшов у жовтні 1988 року. Отак, об’єднавши сили з Василем, ми почали активно створювати Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Ніхто за нас журналістської роботи не робив. Писали, готували до друку листи і матеріали. І збирали гурт українських однодумців.
Сергій Павленко казав: «Хлопці, я буду вас підтримувати, але займатимусь редакторською роботою». Це буде у спогадах, як створювалося товариство «Просвіта» у Чернігові у кінці 80-х, на початку 90-х.
Але про це – пізніше.
У Василя — День народження, який я часто плутав, пересовуючи його то на день уперед, то на день назад. А сьогодні переглянув багато фотографій з архіву. Дещо вибрав.
Вічний революціонере, з Днем народження тебе! Сил тобі і натхнення! Бо у нас іще багато роботи. Працюємо разом на Україну 31 рік, а треба, мінімум, 40, аби досягти результату!
Владислав Савенок
