Кожен на цій землі
рівноваги шукає
собі і своєму маленькому
серцю
Приміряється до найвищих гір,
до рік,
до столітніх дерев,
до птахів, що так схожі на
серце…
(Олег Жупанський. І відзоветься в мені… К. 1989)
Десь є у мене і друга збірка Олега Жупанського «Розсипаний час» (1997), якщо не помиляюся, то й з автографом. Оригінальних збірок віршів Олег більше не видавав. Займається натомість перекладами і виданням перекладної художньої літератури.
Найвідоміша серія «Видавництва Жупанського» (засноване 2007) — «Лауреати Нобелівської премії». Маю декілька книжок цього видавництва, якими тішуся — твори Екзюпері в 4-х томах і 2-х томник Черчілля (останній Олег мені подарував на писательському з’їзді 2018 року).
В оригінальних віршах домінує верлібр, в якому Олег чувся органічно (можливо, досвід перекладу віршів Жака Превера теж зіграв свою ролю).
Верлібр Жупанського, попри українську внутрішню складову, моментами позбавлений конкретизуючих деталей, що нагадує східну традицію віршування з його універсальними знаками-символами філософсько-медитативного звучання.
Євген Баран
