… Перший в історії людства геноцид датовано 149 роком до нашої ери. Так вважає британський дослідник націй і націоналізму Ентоні Сміт. Це — руйнування римлянами Карфагена. Збудоване фінікійцями- біженцями від асирійської навали місто було серйозним торговельним конкурентом стародавнього Риму. Войовничій імперії, яка тільки-но виходила на світову арену, не давали спати багатства економічно могутньої держави купців і моряків.
Карфагеняни кілька разів зазнавали нищівних поразок від римлян, але унікальна держава щоразу відроджувалася з попелу як фенікс. «Ми переможемо Рим не зброєю, ми переможемо його торгівлею» — самовпевнено стверджували фінікійці, не знаючи ще, що воєнні трофеї і мародерство часто ваблять більше, ніж чесна торгівля.
Розлючені сенатори Вічного міста ухвалили рішення, згідно з яким Карфаген має бути зруйнований вщент, без будь-яких шансів на відновлення в ньому життя. Скориставшись тимчасовою слабкісю фінікійського міста, римляни виконали цей вирок. Місто було зруйновано, а камені, що залишилися від розкішних будівель, розкидані по пустелі. З 400 тисяч жителів більшість було вбито, а 50 тисяч тих, хто запросив пощади, продали в рабство.
На місці Карфагена сенат заборонив будувати будь-яке поселення. А сама ця місцина, щоб згадка про Карфаген вивітрилася з пам’яті, пізніше була перейменована на Африку. Таким чином, пише Ентоні Сміт, римляни першими в світовій історії взялися «остаточно вирішити національне питання». І тоді це, на жаль, їм вдалося.
Разом з Карфагеном загинула самобутня фінікійська цивілізація. Та сама, яка навчила людство мореплавства, винайшла алфавіт, який ліг в основу сучасного, ввела в обіг гроші, винайшла технологію виробництва прозорого скла і багато що ще.
Разом з карфагенською бібліотекою згоріли й були назавжди втрачені численні рукописи — писемні свідчення високої культури й науки. Римляни задовільнили свої амбіції. Фінікійський етнос припинив своє існування.
Коли ми з різного приводу бездумно повторюємо сьогодні слова римського сенатора Марка Катона: «Карфаген має бути зруйнований», то не повинні забувати — так-так, це саме про геноцид…
Євген Якунов