«В літературу входить багато, та залишається мало» (Юрій Мушкетик). Як на мене, талант письменника складається не лише з того, чим обдарував Всевишній, а й і з глибин пізнання світу самим письменником, особливо такої важливої категорії як духовне світло. Буває, спостерігаєш за початківцем – ніби талант є. Але одна-дві книги й розумієш, що життєвого досвіду мало, знання куценькі, а от амбіції…
«Станіслав (прелюд) Я не живу. В Станіславі. Я з’явився сюди ненадовго, власне кажучи, мене вже немає тут. Однак моя поява була вчасною. Я ловив те, що виникло непомітно і зникло безповоротно — НЕСПРАВЖНЄ. Це швидкоплинне НЕСПРАВЖНЄ було єдиним справжнім, яке належало цьому місту.
Словаччина була першою країною закордоння, куди я поїхав з незалежної України. Пам’ятаю те одчуття — одчуття перетину кордону глибоко сов’єцької людини, з національної пост-сов’єцької тюрми у вільний — инакший — світ. Се було культурне потрясіння, зм’якшене людяністю письмака Івана Яцканина.
Коли Федір Решетніков писав картину «Знову двійка», йому позував хлопчик Едвард Клуціс. Його батька, художника Густава Клуциса, розстріляли 1938 року. Кімната на картині, що цікаво, є квартирою родини Клуцисів.
… Перший в історії людства геноцид датовано 149 роком до нашої ери. Так вважає британський дослідник націй і націоналізму Ентоні Сміт. Це — руйнування римлянами Карфагена. Збудоване фінікійцями- біженцями від асирійської навали місто було серйозним торговельним конкурентом стародавнього Риму. Войовничій імперії, яка тільки-но виходила на світову арену, не давали спати багатства економічно могутньої держави купців і моряків.
