З роками стаю сентиментальнішим… Емоційна домінанта сьогоднішнього дня — прихід мого однокурсника Юрка Плаксюка на брифінг в Український Дім, де з координатором Українського кризового медіа-центру Ігорем Стамболом записували передачу «Навколо постаті. Іван Огієнко». Юрко просто прийшов підтримати. Задати питання. Сказати добре слово.
В нашому до безміри споляризованому ментально й ідеологічно, часто розсвареному і розбурханому журналістському вулику таке явище направду рідкісне. А тому до сліз зворушливе.
Обмінялися своїми книжковими новинками. Покавували. Згадали своїх навчителів справжнього журналізму. Також і тих із наших, хто пішов за небокрай, і тих небагатьох, хто залишається діючим у строю нашої часто спопеляючої душу і серце, але завше гірко-солодкої професії журналіста.
Микола Тимошик
