Війна живе у категоричності та агресії. Вона прекрасно почувається поміж неосвіченості, невігластва і маніпуляцій. Війна живе у бажанні вказувати іншим і вирішувати за них як краще. І в уявленні себе кращим за когось. Війну вирощують в теплицях нетолерантності і підігрівають лампами вузьколобості. Підживлюють неповагою до інших людей і їхніх думок та позицій.
Потім це все проростає у вазонах людських голів. Маленькими паростками і розлогими деревами. І коли вони всі збираються у великий гурт — утворююється густий ліс, щільно сплетені гілляки якого перестають пропускати сонячні промені.
І от там, в темній гущавині, куди не проникає сонце освіти та гуманізму, і народжується вона — війна.
***
А окупанти розстрілюють, не питаючи хто за кого голосував. Думаю, якщо ми не припинимо внутрішні чвари, тупі політичні суперечки та істеричні інфантильні претензії — то опинимось в одному концтаборі.
Путіну по-барабану, хто за кого голосував і хто підтримує Зеленського, а хто Порошенка. Він не підтримує нікого з них і нікого з нас.
Якщо ми перестанемо бути єдиною нацією — то програємо. І опинимось в одному концтаборі. Може, навіть вдасться вмовити путіна посадити нас по сусідніх бараках, шоб було зручно перекрикуватись про «клоуна» і «баригу».
Володимир Гевко
