Знімок із далекої молодості, який відібрано для моєї третьої мемуарної книжки «З пам’яті дзеркала».
Зі своїм другом — фотохудожником кіностудії ім.Довженка Георгієм Горським — ми ходили на каву, на пиво і т.д.
Георгій згодом став хрещеним батьком обох моїх синів. Він був вродливцем і мав прозвисько Князь, бо був схожий на грузина, а ми вже доточили йому легенду про те, що він грузинський князь…
Жінки вішалися на шию, і кожна мріяла одягти йому матримоніального хомута…
На жаль, мого золотого друга вже нема серед живих. А ті, хто його знав, згадують Князя з глибоким сентиментом…
Світлина 1969 року. Київ.
Михайло Слабошпицький
