Культура

Визнання письменницької праці

Письменницька праця, якщо вона виконана талановито, чесно і цікаво, передбачає визнання, ширший резонанс і навіть славу. Коли цього не стається, то творчість втрачає той високий сенс, закладений у неї, хай тільки в межах того часу, в якому живе митець.

Але визнання також несе загрозу, особливо у молодому віці. Рідко хто з обдарованих літераторів зумів вистояти у славі, не зруйнувати життя собі й ближнім. Інша річ, коли популярність приходить у поважному віці. Досвідчена людина знає: за талант доводиться платити важкою ціною і дякувати Богові зі сльозою.

***
Битися над формою, починати з пошуків форми, щонайменше, наївно. Глибока думка, цікаві ідеї, якщо вони є, завжди знайдуть собі потрібний сюжет і відповідну форму. Принаймні у денниках. Але гадаю, і в ширшій епіці.

Форма випливає зі змісту, диктується змістом, а не навпаки. Одразу видно у кого все починається з форми, а в кого зі змісту. Першим немає що сказати, вони ялові, читання других так захоплює, що попервах навіть не звертаєш увагу, в якій обгортці це подано.

Петро Сорока

P.S.
Дуже талановито і фахово. Сам Петро Сорока так і творив. Був завжди в пошуку (як і належить великому митцю), втім писав лише душею. Жодної притягнутої думки чи слова. Зміст його творів визначав форму, а не навпаки.
Не знайдете в його віршах, скажімо, штучну риму. Слова і речення подані в обнімку з римою, доповнюють одне одного, поєднуючись в ціле: чи то вірш, чи то рубаї. Перечитуючи легкі і змістовні твори Петра, спогади колег-літераторів, знаних письменників і вчених-філологів про нього і його творчість, вкотре пишаюсь, що ми з дружиною спілкувались і приятелювали (продовжуємо це робити фізично і віртуально, у подумках) з її земляками-тернопільцями Петром Івановичем Сорокою і його чарівною дружиною, порадницею та помічницею Галею, Галиною Іванівною, яка багато зробила (і ще чимало зробить) для повного визнання і слави Петра Сороки після Великого Переходу (вислів П.С.) визначного Майстра Слова у засвіти, за що їй велика шана і дяка.
Бо Петро цього більше, ніж вартий! Земля йому пухом і Царство Небесне! По ділам та вірі Петра слава його, як на Землі, так і на Небесах.

Віктор Скавронік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.