Я з тих ненормальних, які читають вдосвіта, аби мова гармонізувала думки. Обожнюю теоретичну науку, на теми своїх досліджень можу говорити цілодобово. З задоволенням закінчила магістратуру і аспірантуру, не розділяю жартів про те, що на дипломі зручно щось там нарізати. Бо на один диплом я працювала 5 років свого життя, на другий — 4, і так, вони мені знадобилися.
Ким я тільки не працювала — від виховательки морського табору, вчительки, викладачки і до редакторки обласного телеканалу. І скрізь знадобилося щось із того, що мене вчили на філфаці.
Певно, якщо не накривати конспектами салати — не прийде в голову нарізати ті салати на дипломі. Зараз я займаюсь наукою, і це по-справжньому моє. І сама пишу художню літературу. А все інше (викладання, журналістика, SMM) — вправляння для досвіду. Сфера моїх зацікавлень — літературознавство та етнографія.
Я філологиня, і дуже тішуся з того.
Сьогодні — День філолога, то я щиро вітаю всіх колег. Саме ми знаємо, чому мова — це серце культури, і справа не лише в метафорах. Шануймося!
Іванна Стеф’юк
