Подорожуючи Мезинським Національним Природним Парком, а особливо зранку, можна побачити чудові краєвиди з гори на розлив красуні Десни. Куди не глянь — дух захоплює. Бував тут неодноразово і сам, і з друзями, і знову хочеться побачити та набратися енергії цього незабутнього місця.
Пригадую, ходив тоді містом. Неквапом шпацирував і дихав повітрям прийдешнього літа. Була пора «Останніх дзвоників». І раптом я спершу віддаля побачив ногу, а вже потім пса. Мені стало шкода, що я не встигну сфотографувати незвичну псову позу, але фотоапарат почав діставати…
… Його не просто арештували і закрили як державного зрадника. Його «мочать» медійно і демонізують аж до демонічного ідеалу. Хтось дуже вдало зловив його інфернальну чорну сутність і розтягує її ще більше. От щоб людина зайшла на українську Вікіпедію на статтю «Зло» — а там фотографія Медведчука. І перенаправлення зі статті «Демон».
Я з тих ненормальних, які читають вдосвіта, аби мова гармонізувала думки. Обожнюю теоретичну науку, на теми своїх досліджень можу говорити цілодобово. З задоволенням закінчила магістратуру і аспірантуру, не розділяю жартів про те, що на дипломі зручно щось там нарізати. Бо на один диплом я працювала 5 років свого життя, на другий — 4, і так, вони мені знадобилися.
Колекціоную слова. Бо переконаний: у мові більше таємниць, ніж у викопних рештках, якими займається археологія. Адже вона копає рештки фундаментів, пожарищ та вигрібних ям (не в образу буде сказано), а мова — від містичних таємниць душі.
