Написла старшокласниця з Кременчука: «В мене вже є ноутбук і є мрія — стати блогером. Але я не знаю, як писати». Це з розряду вічних запитань з вічною відсутністю відповідей. Особисто мені пощастило лише раз у житті почути на нього вичерпну відповідь.
Сорок п’ять років тому я, слухач гуртка юнкорів, запитав маститого журналіста нашої районної газети: «Як писати?» Той глибоко замислився, почухав своє високе сократівське чоло і рішуче прорік: «Дуже просто: літера до літери, літера до літери. Так і пиши…»
Так усі й пишуть.
І дивна річ: тридцять двох літер вистачає на всіх.
Мирослав Дочинець
картина Фелікса ВАЛЛОТТОНА