Сталося майже неймовірне. Ми з Еллою Євтушенко знайшли українського поета Івана Семененка, який разом з Олегом Лишегою та Миколою Воробйовим належить до Лаврської школи поезії. Але доти ми були не певні, чи живий він. Єдине, що у нас було — це його адреса, взята з якихось спілчанських джерел…
Доповідаю для зацікавлених: пан Іван в гарному настрої та чудовому гуморі, от лише смерть Михайла Слабошпицького, про яку він дізнався по радіо, його засмутила. Як і звістка про те, що давно помер Михайло Григорів, про що пан Іван не знав…
Іван Семененко живе в дуже скромних умовах, судячи зі всього один, може, навідується хто з родичів? Бог зна? Але в квартирі чистенько та акуратно. Розум його так само чистий, він із захопленням розповідає про поезію та ділиться думками щодо космічної суті людини як творіння Божого.
Я дуже радий, чесно. Аж на душі якось посвітліло від такої пригоди. А про пана Івана я ще розповім, і не раз, навіть не сумнівайтесь…
Богдан-Олег Горобчук
