Тим, хто звик усе бачити в сірих тонах, не допоможуть і рожеві окуляри. Натомість є люди, які попри труднощі, активно будують своє життя, намагаючись робити світ навколо себе кращим.
Саме такий — Олександр Колівешко зі Снов’янки неподалік Чернігова. У 32-річного чоловіка за плечима навчання у технологічному університеті, аспірантура, робота над дисертацією. Попрацював 3 роки рятівником, а опинившись на обліку в центрі зайнятості, спробував боротьбу за чисте довкілля перетворити на… власний бізнес.
Його підприємство «Арура» вже другий рік займається збором небезпечних і безпечних відходів. До справи долучив і старшого брата Миколу. Відтак бізнес став родинним.
«Сміття у нас давно перейшло з розряду побутових проблем у ранг національної катастрофи. Якщо раніше левову частку побутових відходів становили органічні відходи і папір, які швидко розчинялися, то нині в рази зросла частка шкідливого пластику та поліетилену, яких люди намагаються позбутися в найпростіший для себе спосіб – викинути подалі від своєї оселі. Тому стихійні звалища у лісах, на берегах водойм для нас, на жаль, стали невід’ємною частиною пейзажу. А з цим потрібно щось робити», — говорить керівник «Арури».
І поки держава зволікає, а ця проблема потребує вирішення саме на державному рівні, отакі ентузіасти як Олександр Колівешко, діють, намагаючись зробити світ чистішим, зберегти його для майбутніх поколінь.
Сьогодні ПП «Арура» має 5 стаціонарних збірних пунктів, 2 з яких у Чернігові, решта – у селах Снов’янці, Брусилові, Клочкові. Туди люди зносять усякий непотріб – макулатуру, металобрухт, скло, поліетиленові пляшки, батарейки, пластикові та гумові вироби тощо. Несуть сміття як свідомі громадяни, так і ті, для кого це стало своєрідним заробітком. Також підприємство надає послуги з вивозу відходів з кафе, магазинів. У спеціальному ангарі сміття сортують, подрібнюють і пресують, після чого здають на подальшу переробку.
За кадрами пан Колівешко йде «по старій пам’яті», але вже в якості роботодавця, до Чернігівського районного центру зайнятості. Знає, що завжди може розраховувати на підтримку фахівців, які допомагають залучати безробітних до тимчасових робіт на підприємстві. В найближчих планах роботодавця – розширення сфери діяльності на сусідню Менщину.
Про те, що можна зробити бізнес на смітті, Олександр задумувався ще в студентські роки. Адже, аби не забруднювати навколишнє середовище, підприємства, та й пересічні громадяни також, мусять кудись подіти небезпечні відходи. Досліджував проблему з наукової точки зору, в своїй дисертації на тему «Бухоблік, аналіз і аудит екологічних витрат підприємства», яка написана і чекає свого часу. А тепер втілює ідею на практиці з упевненістю, що його бізнес є сьогодні життєво-необхідним.
